(3) 
Вибір стабілізатора ускладнюється тим, що потрібно не лише звернути увагу на характеристики, а й розібратися у доступних на ринку видах. Моделі зі схожими характеристиками можуть багаторазово відрізнятися в ціні, що пояснюється схемою стабілізації, що використовується, тому бажано спершу розібратися, які бувають стабілізатори і який з них краще.
Виникає інше питання – а що можна вважати найкращим стабілізатором напруги? З одного боку, таким можна назвати флагманську модель. З іншого боку можна виходити зі специфіки споживача, адже для якоїсь техніки різниця між флагманом і бюджетником не є принциповою, тому тут очевидно краще взяти доступну модель. Такої логіки слідуватимемо і ми.
Щоб пояснити важливість правильного вибору, ми розглянемо, який стабілізатор кращий: релейний чи інверторний. Порівняємо дві протилежності і підіб'ємо підсумок, який поставити собі в будинок, а який - для захисту професійного обладнання.
Відмінності інверторного та релейного стабілізатора
Спершу ми абстрагуємося від конкретних характеристик та розглянемо принцип роботи обох типів та те, чим відрізняється інверторний стабілізатор від релейного.
Релейний стабілізатор напруги є автоматичним пристроєм регулювання на основі трансформатора. Сам трансформатор, зрозуміло, статичний, тому зміни коефіцієнта трансформації передбачено кілька висновків з обмотки. Ці висновки називаються ступенями. Уявімо собі умовний 5-ступінчастий стабілізатор. При подачі 180В на вхід ми матимемо два ступені з пониженим коефіцієнтом трансформації, що видають, скажімо, 140 і 160В, один ступінь з коефіцієнтом 1, і два підвищені, що видають 200 і 220В. У такому разі єдине, що потрібно зробити автоматиці - це скомутувати вихід до найвищого ступеня, бо вона ближче за інших до шуканого значення 220В. Для комутації використовують електромагнітні реле. Таким чином, стабілізація здійснюється за рахунок своєчасного перемикання на той щабель, значення якого ближче до 220В. Можливості стабілізації обмежені так званим робочим діапазоном. Це значення коливань, які можуть бути стабілізовані із заявленою точністю. Порушення діапазону призводить до своєчасного захисного відключення навантаження.
Інверторний стабілізатор напруги повністю відрізняється від описаної релейної схеми, яку можна назвати аналоговою. У даному випадку ми маємо справу з цифровим пристроєм перетворення. Чи не регулювання, а саме перетворення. В інверторному стабілізаторі вхідний сигнал не піддається регулюванню, а фактично використовується для живлення постійного струму генератора. Цей генератор споживає на вході практично будь-що, видаючи стандартний сигнал DC. Далі інвертор використовує даний сигнал для його перетворення на синусоїду номіналом 220В і частотою 50гц.
Плюси та мінуси інверторного та релейного стабілізатора
Ми загалом розглянули принципи роботи згаданих раніше схем стабілізації. Тепер дізнаємося, які переваги та недоліки релейного чи інверторного стабілізатора.
Мінуси релейного стабілізатора
- Сильно обмежена точність стабілізації за рахунок малої кількості щаблів. Зазвичай, точність релейного стабілізатора напруги коливається в діапазоні 7-10%. Це допустимий показник для побутової техніки та електроніки, але для чутливої техніки не підійде;
- Наявність кроку регулювання. Різниця між ступенями стабілізації може перевищувати 25В. Це нешкідливо для побутової техніки та електроніки, проте, наприклад, Ви помітите вимір яскравості освітлення під час зміни щаблів стабілізації;
- Електромагнітні реле, що використовуються для комутації сходів - це механічні компоненти, схильні до зносу. Часта проблема будь-яких реле - це підгоряння контакту через іскріння, що виникає в процесі роботи. На щастя, ресурс реле становить 100 тис. комутацій при повному навантаженні, тому про термін служби за умови відсутності шлюбу переживати не доводиться. Також недоліком реле як механічного компонента є клацання, що видається при замиканні.
Переваги релейного стабілізатора
- Доступна ціна. Елементна база релейного стабілізатора дуже проста, що відповідним чином позначається на вартості. Встановити релейний стабілізатор напруги можна за дуже привабливу ціну;
- Простота конструкції та надійність. Незважаючи на обмежений ресурс електромагнітних реле, сама схема стабілізації дуже проста та надійна. Вийти з ладу там практично нема чого;
Переваги інверторного стабілізатора
- Напруга на виході не залежить від коливань на вході. Якщо релейний стабілізатор намагається регулювати вхідний сигнал, інверторний генерує новий. Також завдяки цій особливості інверторні стабілізатори не мають затримки реакції на вхідні коливання;
- Найкращі характеристики вихідного сигналу серед усіх типів стабілізаторів. Для інверторного стабілізатора напруги, можна сказати, не існує поняття "точність", так як напруга, що отримується, завжди відповідає 220В на одну фазу. Робочий діапазон, своєю чергою, вище, ніж в інших типів;
Недоліки інверторного стабілізатора
- Висока ціна. Через це інверторні стабілізатори напруги є професійним приладом для чутливого обладнання.
Виходячи з невеликого порівняння можна дійти невтішного висновку, що релейні стабілізатори, будучи пристроєм щодо примітивним, є хорошим варіантом для побутової техніки та електроніки, яка, будучи сертифікованою в Україні, без проблем працює з відхиленнями напруги 10%. Моделі інверторного типу нехай і є найкращим і безкомпромісним рішенням на ринку, для багатьох завдань просто зайві. Немає сенсу витрачатися на флагманські властивості, щоб, наприклад, захистити газовий котел. Ціна завжди має бути виправданою, і для інверторних стабілізаторів вона виправдана при захисті дорогої апаратури.
