(3) 
У будинку кожного мешканця України працює безліч одиниць побутової техніки та електроніки. Кожен електроприлад має певні вимоги до вхідної напруги і, як правило, ці вимоги збільшуються. Відповідно до ГОСТу для коректної роботи сертифікованої однофазної побутової техніки та електроніки потрібне живлення 220В з відхиленням не більше 10% або 22В. Насправді робочий діапазон, у якому устаткування зберігає коректну роботу, дещо ширше. Таким чином, встановлена техніка визначає, яка напруга потрібна для приватного будинку.
Ні для кого не секрет, що мережна напруга весь час плаває, причиною чого може бути зміна ступеня навантаження, фізична дія на лінії електропередач, стан підстанцій та інші незалежні від кінцевого користувача фактори. Вплинути на них ми не можемо, тому позаштатна ситуація, що супроводжується сплеском напруги, може стати причиною виходу з ладу одного або кількох електроприладів. Така собі перспектива. Багатьох ця проблема не турбує, тому вони розраховують на те, що ніякої позаштатної ситуації не станеться, а якщо й станеться - то техніка зі щасливого збігу обставин буде вимкнена. Однак коли черговий електроприлад виходить з ладу, мало хто замислюється, що причиною цього можуть бути коливання мережі.
Найпростішим вирішенням проблеми стане стабілізатор напруги. Ми розглянемо, як розрахувати потужність стабілізатора напруги для дому та на які моделі звертати увагу, щоб не переплатити за надмірні характеристики.
Вибір потужності стабілізатора
Стабілізатор напруги буде чимось на зразок блоку живлення для Вашого будинку або квартири, споживаючи мережеву напругу і видаючи відрегульований сигнал з нормальними параметрами. А всі ми знаємо, що вибір будь-якого блоку живлення починається з потужності.
Багато залежить від того, чи вибирати стабілізатор для окремих електроприладів або для всієї техніки в будинку чи квартирі. Різниця, як не дивно, є.
Якщо стабілізатор напруги призначений захисту одного чи кількох електроприладів, висока ймовірність їх одночасної роботи, отже треба розраховувати у сумі потужностей споживачів із запасом щонайменше 30%. У тому випадку, коли Ви встановлюєте стабілізатор напруги на весь будинок, слід підрахувати сумарну потужність споживачів у будинку, проте запас можна зробити мінімальним. Розберемося чому.
Навіщо взагалі потрібен запас потужності, та ще й такий значний? Справа в тому, що через конструктивні особливості більшості споживчих стабілізаторів (конструкцію розглянемо пізніше) їх номінальна потужність змінюється в залежності від напруги на вході. Зазвичай стабілізатор видає свою потужність тільки при вхідній напрузі 220В, тобто коли стабілізації не відбувається. Якщо ж стабілізатору доводиться компенсувати просідання, через особливості трансформатора вихідна потужність пропорційно падає. Є моделі, які завдяки спеціально підібраним силовим компонентам із запасом потужності забезпечують номінальну потужність у всьому робочому діапазоні стабілізації. Тим не менш, у більшості випадків при стабілізації просадок потужність падає. Цей момент варто враховувати для кожного окремого стабілізатора індивідуально.
А чому при виборі стабілізатора для цілого будинку запас потужності не потрібен чи потрібен значно меншою мірою? Справа в тому, що навряд чи Ви коли-небудь використовували всю побутову техніку та електроніку в будинку одночасно. Як правило, одночасно експлуатується не більше 40-50% від сумарних кВт усієї наявної техніки. Тому і запасом, як правило, можна знехтувати.
Який стабілізатор вибрати
Стабілізатори напруги відрізняються не тільки потужністю, а й типом, кількістю фаз та функціональними можливостями. Нас цікавить тільки тип стабілізатора, тому що функціональні можливості підбираються в залежності від власних потреб, а фазність пояснення не потребує.
Для побутових завдань встановлюються стабілізатори бюджетного та середнього цінового сегмента. До бюджетного відносяться сервопривідні та ступінчасті релейні стабілізатори, а до середнього – моделі електронного ступінчастого типу. Усі вони ґрунтуються на автотрансформаторі, а регулювання здійснюється за рахунок зміни його коефіцієнта трансформації.
У сервопривідних стабілізаторах регулювання відбувається за рахунок переміщення струмознімач по поверхні обмотки, що точно, плавно, але не дуже швидко. Пристрої ступінчастого типу роблять це за рахунок комутації одного з заздалегідь виведених висновків вторинної обмотки, що швидко блискавично, але не настільки плавно і точно. Можна багато сперечатися про характеристики того чи іншого типу стабілізаторів, проте якщо абстрагуватися від конкретних сценаріїв експлуатації, ступінчасті стабілізатори релейні виглядають найбільш привабливими за рахунок збалансованих характеристик і доступної ціни. Електронні аналоги коштують значно більше, а натомість пропонують вищу швидкість реакції (20мс проти 40мс) та відсутність механічних компонентів у конструкції, наслідком чого є безшумність та більш тривалий ресурс роботи.
Для наочності наведемо кілька стандартних прикладів стабілізаторів для дому та квартири. Релейний стабілізатор напруги ЕЛЕКС ГІБРИД У 7-1-40 v2.0 на 9 кВа стане чудовим пристроєм захисту для приватного будинку. Встановивши його в умовній котельні, Ви гарантовано не чути клацання реле при стабілізації. А ось для квартири, де окремого приміщення для стабілізатора немає, добрим вибором буде електронний ступінчастий аналог трохи меншої потужності ЕЛЕКС АМПЕР У 12-1/32 v2.0.
