(486) 
Для деяких українців стабілізатор напруги став невід'ємним помічником, що дозволяє забути про проблеми, пов'язані з якістю електропостачання. Багато хто ігнорує цю проблему, вважаючи, що і без стабілізатора все чудово працює. Тільки ось значний відсоток несправностей електрообладнання пов'язаний саме з перепадами напруги в мережі живлення.
Іноді, встановивши стабілізатор, користувачі хочуть переконатись, що він дійсно працює і, відповідно, захищає. Саме тому в інтернеті можна зустріти питання на кшталт "як перевірити стабілізатор напруги мультиметром". Спробуємо розібратися, про що йдеться і як це зробити.
Стабилизатор или стабилитрон?
Відразу варто розібратися, що Ви мали на увазі під стабілізатором, тому що дуже часто так помилково називають напівпровідниковий компонент – стабілітрон. Стабілітрон - це дуже цікавий різновид діодів, який завжди працює в режимі пробою, підтримуючи на виході стабільну напругу при досить широкому діапазоні вхідних напруг. Це чудово видно на вольт-амперній характеристиці.
Стабілітрони використовуються для стабілізації постійного струму в електронних схемах (у тому числі в автомобілях для корекції напруги генератора та інших завдань) і, відповідно, ніякої мови про захист домашньої техніки не може бути.
Стисло розглянемо, як перевірити стабілітрон мультиметром, якщо вже про нього йшлося. Потрібно лише виставити прилад у режим опору та прикласти щупи до анода та катода стабілітрона. Якщо все добре, то в одному випадку (коли плюсовий щуп приставлений до анода) опір буде близьким до нуля, а в іншому - до нескінченності, що вимірюється мегаомами. Звичайно, звичайний продзвон не може гарантувати 100% справність стабілітрона, як і будь-якого іншого діода, але в переважній більшості випадків результат коректний.
Можна і потрібно перевіряти стабілізатор мультиметром
Зі стабілітроном розібралися, а ось як перевірити електричний стабілізатор? Той самий, який встановлюється вдома для захисту побутової техніки та електроніки.
Стабілізатор напруги є комплексним пристроєм, що працює під управлінням мікроконтролера. Наявність у схемі “мозків” дозволяє приладу самостійно контролювати свій стан, повідомивши про помилку та знеструмивши навантаження у разі несправності. Повідомлення про помилку можуть мати різний формат: червоний світлодіод, шифр на LED-дисплеї, або повноцінне повідомлення на графічному або РК-дисплеї. Якщо зі стабілізатором щось трапиться, Ви про це обов'язково дізнаєтесь і без мультиметра.
Найчастіше несправності виникають у релейних та сервопривідних стабілізаторах, так як у першому випадку щось може статися з реле, а у другому – з струмознімальною щіткою або сервомотором. Максимум, що в цій ситуації може зробити рядовий користувач з мультиметром в руках - це продзвонити контакти та котушки реле, хоча, по-хорошому, слід відразу ж звернутися до сервісу за допомогою фахівців. Невмілими діями можна нашкодити як стабілізатору, а й собі. Про втручання у схему управління і говорити не варто.
Чи точно працює стабілізатор?
Іншою частою причиною запитів про те, як перевірити стабілізатор напруги мультиметром, є бажання користувача дізнатися, чи стабілізатор виконує свою роботу, а не просто пропускає електричний сигнал транзитом. Для цього спочатку перевіряється напруга в розетці, а потім на виході стабілізатора і - диво! - Іноді відхилення від 220В на виході більше, ніж до стабілізації. Людина, незнайома з принципом роботи ступінчастого стабілізатора, може подумати, що її просто обдурили, проте це не так. Щоб розібратися, розглянемо, як працює ступінчастий стабілізатор.
Ступінчастий - це, якщо бути точним, не тип стабілізатора, а принцип регулювання напруги. Ступінчастими бувають релейні та електронні стабілізатори. Найчастіше користувачі, судячи з відгуків, намагаються вибирати стабілізатори цих двох типів. Ступінчастий принцип регулювання заснований на автотрансформаторі, обмотка якого розділена на щаблі. Кожен ступінь відповідає певній кількості витків вторинної обмотки щодо первинної, що, як відомо, зі шкільного курсу фізики, відповідним чином позначається на вихідній напрузі. Таким чином, ми маємо автотрансформатор, у якого при однаковій напрузі на вході зніматиметься різна напруга на кожному щаблі.
Зі сказаного вище очевидно, що регулювання напруги ступінчастої схеми полягає в тому, щоб скомутувати вихід до одного з висновків автотрансформатора. У релейних стабілізаторах це відповідають реле, а електронних - симистори (симетричні тиристори).
Кожен стабілізатор має заявлену точність, яка виражається у відсотковому відхиленні від номінального значення. У найдоступніших моделей цей показник становить 10%, а преміальні - менше 1%. Точність залежить від розміру кроку між ступенями. Крок буде тим меншим, чим більше у стабілізатора щаблів. Якщо Ваш стабілізатор розрахований на точність 10%, то відхилення від 220В не перевищуватимуть 22В. Таким чином, цілком нормальною є ситуація, коли на вході ми маємо, скажімо, 215В, а на виході 205В. Зате коли в мережі виникнуть небезпечні коливання, наприклад 260В, стабілізатор утримає вихідну напругу в межах своєї точності, що в найгіршому випадку становить 10% (198-242В). Це абсолютно безпечний показник для сертифікованої в Україні побутової техніки та електроніки.
Таким чином, єдиний випадок, коли перевірка стабілізатора напруги мультиметром має сенс - це звірка із показаннями засобів індикації (кожен стабілізатор має як мінімум просту аналогову індикацію вихідної напруги). В інших випадках стабілізатор сам повідомить Вас, якщо виникне несправність.
