(77) 
Негода, фізичне старіння ЛЕП та інші фактори негативно впливають на якість централізованого електропостачання. До цього варто додати постійне зростання навантаження на мережу. Як результат ми отримуємо нестабільну мережу, напруга в якій може плавати в широкому діапазоні, досягаючи небезпечних значень. Небезпечних насамперед для підключеного електроустаткування, яке будь-якої миті може вийти з ладу. І це не буде гарантійним випадком, оскільки забезпечення живлення з потрібними параметрами лежить на користувачеві електроприладу.
Виходом із цієї ситуації є встановлення захисту від перепадів напруги. На ринку представлені різноманітні пристрої захисту. Ось джерела безперебійного живлення надійно захистять техніку і, до того ж, забезпечать автономну роботу обладнання у разі аварії в електромережі. Як правило, ДБЖ встановлюється для конкретного приладу, а захистити всю техніку в квартирі або в приватному будинку буде невиправдано дорого. Іншим доступнішим способом захисту є реле напруги. Їх захист полягає у своєчасному знеструмленні споживача у разі неприпустимої вхідної напруги. Такий варіант підійде не для кожного. Оптимальним пристроєм захисту від мережевих коливань є стабілізатор напруги.
Ринок стабілізаторів пропонує різноманітні моделі для споживачів будь-якого типу, потужності та фазності (трифазний або однофазний). Якщо ми говоримо про будинок, краще захистити одразу всю техніку, а не окремі електроприлади. Стисло розберемо, як підключити стабілізатор напруги на весь будинок.
Вибір стабілізатора напруги
Вибір стабілізатора – завдання відповідальне. Цим краще займатися лише після ознайомлення з матчистістю. В іншому випадку вибирати потрібну модель варто за допомогою фахівця. Фахівець допоможе підібрати Вам відповідний тип стабілізатора, який відповідає Вашим потребам та фінансовим можливостям. Типу стабілізатора варто приділити особливу увагу, тому що від цього залежать основні техніко-експлуатаційні характеристики та ціна. Як правило, для будинку або квартири встановлюються релейні та електронні стабілізатори зі ступінчастим принципом регулювання. Вони відрізняються високою швидкістю реакції на мережні коливання та простою конструкцією, ймовірність виходу з ладу якої просто мінімальна.
А ось що можна зробити самостійно – так це підрахувати зразкову потужність стабілізатора. Вона береться із приблизної сумарної потужності всіх електроприладів у будинку. Як правило, потужність вибирається із запасом, проте в нашому випадку запас забезпечуватиме той факт, що навряд чи користувач буде користуватися всією технікою одночасно. Відключені в той чи інший момент електроприлади і відіграватимуть роль запасу потужності.
Також варто подумати про ергономіку. В одних випадках користувачі хочуть отримати можливість контролювати роботу приладу та налаштовувати його параметри, а в інших – ні. Отже, розгляньте необхідність наявності органів управління та індикації, і навіть спектра додаткових можливостей, як-от байпас.
Де встановити стабілізатор
Місце, де можна встановити стабілізатор напруги, в першу чергу, вибирається з вимог самого стабілізатора. Як правило, будь-яке приміщення, за винятком санвузла, за вологістю, температурою та іншими показниками відмінно підходить. Тому вибір робиться виходячи з ергономіки.
Виберіть приміщення, де буде забезпечено нормальне обдування, а ймовірність попадання сторонніх предметів через вентиляційні отвори (та й ймовірність контакту з будь-яким предметом) - мінімальна. У приватному будинку ідеальним місцем стане котельня або приміщення, де встановлений щиток. У квартирі це також місце біля щитка.
Монтаж та підключення стабілізатора
Як правило, будь-який потужний стабілізатор (а для дому та квартири потрібен саме потужний стабілізатор) призначений для настінного монтажу. Іноді корпус дозволяє поставити прилад на плоску поверхню, що також досить зручно. При виборі другого варіанту необхідно забезпечити нерухомість стабілізатора. Далі можна розпочинати підключення.
Підключення стабілізатора потужністю більше 3,5 кВ завжди здійснюється за допомогою клем. За схемою прилад потрібно підключити у розрив між мережею та споживачами. Попередньо знеструмлюється ланцюг відповідними пристроями, що відключають (ввідний автомат, наприклад). Далі підключається фаза та "нуль". Клемник стабілізатора, як правило, має стандартні позначення (L1 для фази та N для нуля). Помилитись у цьому випадку важко. Варто звернути увагу, що стабілізатор можна підключити не на весь будинок, а на групу розеток. Якщо потрібно захистити лише частину споживачів (групу розеток), стабілізатор можна підключити до окремого автомата, на який виведені ці розетки.
Часто користувач стоїть перед питанням, чи потрібно заземлювати стабілізатор напруги. Відповідь – так. Якщо якийсь струмоведучий елемент замкне на корпус, це може мати серйозні проблеми без наявності заземлення.
Після таких нехитрих маніпуляцій стабілізатор напруги готовий до роботи. Тепер коливання на вході будуть компенсовані, і на вихід подаватиметься якісний електричний сигнал у рамках допуску, що виключає передчасний вихід електроустаткування з ладу.
При простоті, що здається, на папері, насправді недосвідчений користувач може зіткнутися з нюансами, через що встановлювати і підключати стабілізатор краще підготовленому фахівцю. Ціна помилки висока, тому її можливість краще виключити.
