(562) Будь-яке електроустаткування має певні характеристики. Серед них однією з ключових є напруга живлення. Зазвичай на мануалах і бирках вказується номінальна напруга, наприклад 220V, проте насправді прилади можуть працювати у певному діапазоні. І це дуже до речі, оскільки електромережі України не здатні тримати стабільну напругу через низку факторів. Частина їх випадкова (метеорологічні умови, наприклад).
Якщо напруга мережі не відповідає вимогам, які пред'являє електроустаткування, можливі різні наслідки: від раптового відключення до виходу з ладу. Чи допомагає стабілізатор напруги уникнути подібних ситуацій та забезпечити безвідмовну роботу техніки? Спробуємо відповісти на це запитання.
Вимоги до живлення
Кожен прилад має ті чи інші вимоги до якості електропостачання. Якщо говорити про побутову техніку та електроніку, то тут вимоги до мережі досить скромні. Сертифікована в Україні побутова техніка та електроніка припускає роботу в мережі з коливаннями напруги в діапазоні 10% від номінального значення. Тобто робота однофазного електроприладу гарантована у мережі з напругою 192-248В.
А якщо напруга виходить за допустимий діапазон? Не важливо, квартира у Вас чи будинок, напруга може плавати з дуже високою амплітудою, не кажучи про небезпечні ситуації, коли в мережі виникає несправність через зовнішні впливи. Найчастіше електроприлад просто відключиться. Вимкнення може відбутися від низької напруги або спрацювання електронного захисту в блоці живлення. У разі менш сприятливого розвитку подій може спрацювати захист, але не електронний. Наприклад, на сплеск може спрацювати варистор у блоці живлення. Після спрацювання блок живлення доведеться витягти та перепаяти цей елемент захисту. Ну а в гіршому випадку електроустаткування просто виходить з ладу, змушуючи користувача йти на значні витрати.
Ризик виходу з ладу в поєднанні з високою ціною багатьох електроприладів і змушує користувачів задуматися: чи допоможе стабілізатор напруги? Забігаючи вперед – так, допоможе.
Як захищає стабілізатор
Сучасний стабілізатор – це автоматичний регулятор напруги. Його завдання полягає в тому, щоб безперервно вимірювати вхідну напругу та на основі отриманих даних регулювати вихід. Вибирати стабілізатор напруги доводиться з великої різноманітності моделей.
Тип стабілізатора визначає спосіб компенсації вхідних коливань. Найбільш поширені в Україні стабілізатори працюють на основі автотрансформатора. Змінюючи коефіцієнт трансформації цього трансформатора, можна регулювати і вихідну напругу. Для цього в одних стабілізаторах вторинна обмотка поділена на щаблі, в інших поверхнею автотрансформатора переміщується струмознімальна щітка.
Стабілізатор постійно підтримує вихідну напругу на близькому до номінального рівня. Так, очікувати рівної підтримки 220 або 380В не варто. В принципі, цього не потрібно. Основне завдання стабілізатора напруги полягає у утриманні вихідної напруги в діапазоні, допустимому для живлення споживача. Залежно від ступеня чутливості техніки, діапазон може звужуватися, але в більшості випадків потрібна підтримка амплітуди не вище 10%. Тому бюджетні стабілізатори орієнтуються на точність стабілізації 10%. У преміальних стабілізаторах точність сягає 1 і навіть 0,5%. Гнатися за точністю не варто, вибирати точність стабілізатора напруги слід виходячи з вимог споживача. Те саме можна сказати і про потужність: немає необхідності вибирати потужність з величезним запасом, так як це значною мірою позначається на ціні. Запасу за потужністю 30% достатньо. Хорошим варіантом буде попросити поради у фахівця, якщо технічних знань для обдуманого вибору недостатньо.
Проблема заниженої напруги
Найбільш небезпечні для споживача сплески напруги. В електромережах України найчастіше напруга занижена і в моменти пікового навантаження на мережу може просідати так сильно, що обладнання просто вимикається. Напевно, це найчастіша причина придбання стабілізатора. Але чи допоможе стабілізатор напруги за низької напруги?
Будь-який стабілізатор має такий параметр, як робочий діапазон стабілізації. Це по суті амплітуда мережевих коливань, яка може бути стабілізована. Вихід за робочий діапазон тягне за собою захисне відключення. Якщо уважно вивчити доступні в Україні стабілізатори, можна помітити, що переважна більшість моделей стабілізаторів напруги мають нижню межу робочого діапазону в районі 140-150В. У 99% випадків цього має вистачити для вирішення проблем із заниженою напругою. Для тих випадків, коли цього показника недостатньо, виробники випускають недорогі моделі зі зміщенням робочого діапазону в нижню сторону. Таким чином виходить змістити нижню межу стабілізації до 120В і іноді навіть нижче.
Таким чином, стабілізатор відмінно впорається з компенсацією зниженої напруги. Слід лише звернути увагу на той факт, що більшість моделей при компенсації просадок дещо втрачають вихідну потужність. Для цих випадків і потрібно підбирати стабілізатор із запасом потужності приблизно 30%. Хоча існує чимало моделей із незалежною потужністю, проте через високу ціну вони не такі привабливі для масового споживача.
Правильно підібраний стабілізатор вирішить проблеми, які може спричинити робота електроустаткування в нестабільній мережі. Якісне електроживлення – це запорука тривалого терміну служби електроустаткування. І якщо постачальник електроенергії цю якість забезпечити не може (у тому числі через незалежні від нього фактори), зробити це здатний стабілізатор напруги.
