Напевно, багато хто чув про те, що під час серйозної негоди рекомендується відключати комп'ютер та іншу техніку. Це пов'язано з тим, що через фізичну дію на ЛЕП або проводку можуть спостерігатися серйозні стрибки напруги. Насправді ж стрибки відбуваються з різних причин, не тільки при "помаранчевому рівні небезпеки", і кожне різке коливання може зашкодити електрообладнанню, що працює в даний момент.
Устаткування, що вийшло з ладу через перепади напруги, не підлягає гарантійному обслуговуванню, оскільки було порушено вимогу з експлуатації, пов'язану з допустимою напругою живлення. Щоб уникнути витрат, пов'язаних із ремонтом або заміною техніки, потрібно встановити захисне обладнання. Ось для чого потрібний стабілізатор напруги у квартирі. Він дозволить компенсувати різкі коливання в електромережі, а у разі надмірно високої амплітуди своєчасно знеструмити споживача. Це ефективне рішення у перспективі дозволить заощадити за рахунок більш тривалого терміну служби побутової техніки та електроніки.
Який потужності вибрати стабілізатор
Найважливіше при виборі стабілізатора напруги – це розрахувати його потужність. Якщо заощадити та встановити на будинок, дачу або квартиру стабілізатор малої потужності, при включенні великої кількості обладнання одночасно він йтиме на захист по перевантаженню. Якщо ж не намагатися підрахувати сумарне споживання всіх споживачів і просто взяти занадто потужний стабілізатор, все буде чудово, тільки потужність - це один з головних ціноутворюючих факторів, і переплата за непотрібні кіловати буде значною.
І так, що треба робити. Математичної точності розрахунки не потребують, потрібно досить грубо прикинути сумарну потужність обладнання, яке може працювати одночасно. Після цього рекомендується забезпечити запас до 30%. Запас потрібен із двох причин. По-перше, стабілізатор нехай і розрахований на роботу під високим навантаженням, постійно вантажити обладнання на максимум не рекомендується. По-друге, через особливості конструкції максимальна потужність споживчого стабілізатора залежить від амплітуди вхідних коливань. Чим більше стабілізатор компенсує, тим нижча його миттєва потужність. Це теж варто брати до уваги.
Робочим рішенням є сума потужності всієї техніки, навіть якщо одночасне використання нереалістичне, та підбір стабілізатора під отриманий результат. Враховуючи, що всі електроприлади одночасно ніколи не працюють, вимкнене обладнання створюватиме необхідний запас.
Як би там не було, до розрахунку потужності не варто ставитись легковажно. Від цього може залежати ефективність захисту.
Вибираємо тип стабілізатора
Стабілізатори напруги - пристрої різноманітні, тому для вибору відповідної моделі знати необхідну потужність недостатньо. Потрібно заглибитись у конструкцію приладу. Не просто щоб знати, як він працює, а щоб підібрати модель відповідного типу. Тобто основні властивості стабілізатора визначає його тип, а вже виробник вкладає ті чи інші кількісні характеристики (потужність, точність та інше).
Розглянемо, який стабілізатор напруги вибрати для квартири, щоб його властивості відповідали вимогам споживача. Традиційно можна не замислюючись взяти флагманську модель, яка 100% впорається зі своїм завданням, навіщо платити за непотрібні характеристики?
Отже, які вимоги до електроживлення висуває побутова техніка та електроніка, встановлені у квартирі чи на дачі? Сертифікована в Україні побутова техніка має коректно працювати при відхиленнях напруги живлення від 220В на 10%. Це означає, що бажано забезпечити як мінімум цю точність стабілізації. Також нам потрібно, щоб пристрій міг швидко реагувати на будь-які зміни, щоб навіть лавиноподібні стрибки не зашкодили обладнанню.
Під першу умову (точність не менше 10%) підходить будь-який побутовий стабілізатор. Навіть найбюджетніша модель забезпечує цю точність. Тому якщо ми говоримо про захист побутового електроустаткування, з точки зору точності стабілізації підійде будь-яка модель. А що щодо швидкості стабілізації? Тут уже є різницю.
Сервопривідні (електромеханічні) стабілізатори напруги, наприклад, не підходять для нестабільних мереж. Пристрої даного типу за принципом роботи схожі на ЛАТР, але автоматизовані сервомотором. Сервомотор постійно намагається переміщати струмознімну щітку на частину обмотки автотрансформатора, з якої знімається близьке до 220В значення. Класична схема чудово себе зарекомендувала, але не там, де потрібне часте регулювання через постійні коливання.
Для швидкого захисту підійдуть три типи стабілізаторів: релейні та електронні східчасті, а також інверторні. Інверторні можна виключити відразу, оскільки це професійні та дорогі рішення, що забезпечують ідеальний вихід за будь-яких коливань на вході. Широкий робочий діапазон і найменших вихідних коливань. Ціна відповідна. Тому розглядаємо два оптимальні варіанти - релейні та електронні східчасті.
Стабілізатори зі ступінчастим принципом регулювання схожі на сервопривідні – тут також вихід регулюється шляхом зняття напруги з різних частин автотрансформатора. Тільки щоб позбутися переміщення струмознімач у ступінчастих стабілізаторах обмотка спочатку розділена на кілька висновків. Автоматиці залишається лише підключати навантаження до висновку, з якого знімається 220В чи найближче значення. Релейні та електронні стабілізатори із ступінчастим принципом регулювання відрізняються типом силових ключів. У першому випадку це електромагнітні реле, а в другому - напівпровідникові сімістори. Очевидно, що реле менш надійні (наявність рухливих елементів і фізичного контакту), видають клацання при комутації і не настільки швидкі (частки секунди йдуть на переміщення якоря котушкою, що намагнічує). Незважаючи на це релейні стабілізатори вважаються дуже надійними та досить швидкодіючими для захисту від різких коливань. Тому основним недоліком, який варто звертати увагу, вважайте клацання при комутації. Якщо звук може приносити дискомфорт, зверніть увагу на більш швидкі, надійні та безшумні електронні стабілізатори. Саме вони є найпопулярнішими на ринку України завдяки своїй збалансованості.